Ефірні олії

Ефірні олії — леткі, з характерним сильним запахом і смаком, маслоподобние (маслянисті), нерозчинні у воді, в основному безбарвні або слабко пофарбовані рідини. На відміну від справжніх жирів більшість ефірних масел, що складаються з легких фракцій, не залишають жирових плям на папері, тому що випаровуються (зникають) вже при кімнатній температурі. Якщо на виробництві залишають важкі фракції политерпенов в ефірних маслах (які зазвичай йдуть у фармацевтичну промисловість), масла будуть випаровуватися лише частково. Ефірні олії утворюються в рослинах. Мають надзвичайно сильні фізіологічні і фармакологічні властивості. У чистому вигляді їх отримують перегонкою з водяною парою, поглинаючи жирами, подекуди вичавлюють під пресом або ж екстрагують рідкою вуглекислотою та іншими розчинниками. У фітотерапії (аромотерапії тощо) їх вживають не тільки очищеними, наприклад, для інгаляцій, але і в настоянках (есенціях, які роблять на спирті, з огляду на нерозчинність терпенів у воді, або в напарах, як скажімо, це роблять з листям шавлії або евкаліпта для полоскання. Більшість ефірних масел добре розчиняються спиртом (розчинність ефірних олій у спирті сильно залежить від його фортеці), бензином, ефіром, ліпідами і жирними оліями, воском та іншими ліпофільними речовинами, і в таких формах дуже широко використовуються в парфумерії . Ефірні олії знаходять також застосування в харчовій промисловості — в прянощах і спеціях.

Ефірні олії розрізняють і називають, виходячи з рослин, з яких їх отримують: м'ятна, лавандова, рожеве та інші. Кожне з них являє собою суміш декількох (часто більше) окремих хімічних сполук — терпенів і їх похідних (терпеноїдів). Терпени — вуглеводні та характерні тим, що в молекулах у них багато ненасичених вуглеводневих зв'язків, які зумовлюють високу хімічну активність цих речовин.